УДЦ «Молода гвардія»: Україна, м. Одеса,
вул. Миколаївська дорога, 172.
телефон (048) 755-92-30

ГУРТ «ХОРЕЯ КОЗАЦЬКА» ПРЕДСТАВИВ В ОДЕСІ «ПІСНІ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ»

13 грудня в кіноконцертній залі Українського дитячого центру «Молода гвардія» відбувся концерт відомого кобзаря та дослідника української культурної спадщини Тараса Компаніченка з гуртом «Хорея Козацька». Це був заключний виступ у рамках презентаційного турне артистів в різних містах України з альбомом «Пісні Української революції», створеного за сприяння Українського інституту національної пам’яті. 

  

 

Артистів представили глядачам заступник голови Одеської обласної державної адміністрації Віталій Свічинський, керівник Південного міжрегіонального відділення Українського інституту національної пам’яті Сергій Гуцалюк, генеральний директор ДП УДЦ «Молода гвардія» Едуард Лебединський.

 

«Хочеться, щоб наші діти чули пісні, які звучали сто років тому, в часи першої Української революції 1917-1921 років, надихалися, бо пісня – це найсильніша наша зброя проти будь-якого ворога України. 100 років тому вся наша держава лунала такими піснями. І сьогодні наше військо боронить нашу землю. І сто відсотків переможе», – зазначив, виступаючи, Віталій Свічинський.

 

Пісні, які увійшли до альбому, є результатом більш як тридцятирічної роботи Тараса Компаніченка, який в архівах, бібліотеках та давніх збірниках вишукував і реставрував ці пісні. Звучали пісні на слова Павла Тичини, Романа Купчинського, Івана Франка, Бориса Грінченка, Спиридона Черкасенка, Володимира Самійленка, Олександра Олеся та інших відомих поетів своєї доби. Кожну пісню Тарас Компаніченко супроводжував цікавими історіями створення того чи іншого твору. 

 

Окрім відпочивальників дитячого центру, у переповненій концертній залі дитячого центру було чимало гостей: курсанти військово-морського ліцею імені Безкоровайного та бійці 28-ї Окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу, ветерани російсько-української війни, волонтери, просто небайдужі до української пісні одесити. Вони натхненно вслухалися у кожне слово, сказане чи виспіване зі сцени, демонструючи дітям у залі, як можна і треба сприймати музику не зовсім звичного для більшості із хлопців та дівчат формату.

 

«Дякую вам, шановні глядачі, за ваш патріотизм, за те,  що в залі була така гарна атмосфера. Це був не просто концерт, а просвітницький захід, ми разом із вами знайомили дітей і з українською піснею, і з українською історією. Зізнаюсь, я трохи переживав, побачивши, що у залі так багато дітей. Але, здається, ми змогли зробити так, щоб діти нас слухали:  в залі горіли і вогники телефонів, і дитячі очі. Ви неймовірні!»  – звернувся до аудиторії Тарас Компаніченко.

 

Тим часом, у глядацькому залі були і журналісти дитячого прес-центру «Молодої гвардії», які зуміли відсидіти більш, ніж тригодинний концерт до фіналу, щоб не просто взяти автограф, а й поставити Тарасові Компаніченку важливі, на їхній погляд, запитання. Вже перше запитання  – «Якою Ви бачите Україну через 100 років?» – переконало шановного гостя у тому, що з цими дітьми варто розмовляти серйозно. Тож він, хоч і дуже поспішав (адже концерт добряче затягнувся), присів на парапет сцени і став розлого і пишно відповідати… Про свої хвилювання за екологічний стан країни, за те, що кожен з нас має робити власні кроки для порятунку нашої землі для нащадків, а не лише використовувати її багатства для своїх потреб.  Про свою упевненість в тому, що українці володіють шаленим потенціалом і для технічного, і для інтелектуального та «гуманістичного» прогресу – ми пережили і переживаємо досі страшні трагедії і випробування голодомором і війнами, але виживемо, втримаємося і переможемо!..

 

На одне лише запитання Т.Компаніченку було дуже складно відповісти. «Скільки пісень Ви знаєте?». Лицар української пісні зізнався, що його час від часу просять порахувати кількість пісень у репертуарі, але припускає, що це, напевно, не можливо. «Тисячу?», – не зупинялися юні журналісти. «Напевно, більше», – скромно і впевнено відповів гість і відразу почав відгукуватися на наступне запитання так, що стало зрозумілим: зовсім не важливо знати точну кількість пісень. Важливо, яку силу і енергію вони у собі несуть, як ілюструють пісні історичну тяглість поколінь, як не дають загинути  українській душі…

 

Був пізній вечір, а нікому не хотілося розходитися, хотілося вбирати в себе побільше мудрості і світла, якого так багато було у залі.

 

«Ми вдячні шановному гуртові «Хорея козацька» та Українському інституту національної пам’яті за унікальний концерт, який діти змогли відвідати напередодні Різдвяних та новорічних свят. Упевнені, що кожен взяв із нього щось своє, особливе. Ми щиро запрошуємо пана Тараса Компаніченка ще і ще приїздити до нашого дитячого центру хоча б перед кожним Різдвом!» – сказав генеральний директор Українського дитячого центру «Молода гвардія» Едуард Лебединський. 

 

 

  • nnnn1
  • nnnn2
  • nnnn3
  • nnnn4
  • nnnn5
  • nnnn6
  • nnnn7
  • nnnn8
  • nnnn9
  • nnnn9a
  • nnnn9b
  • nnnn9c
  • nnnn9d
 

_______________________________________________________________________________________________


  Видання

  Виставки

  Проекти

  Гуртки

  Наші пісні

  Дозвілля

 Газета

  Щоденник

  Вірші

  Фото

  Відео

  Відгуки